Щороку 25 листопада нью-йоркці відзначають День Евакуації. Він має важливе значення в історії всієї країни, оскільки став завершенням війни за незалежність США. Цього дня 1783 року британські війська залишили Мангеттен, а генерал Джордж Вашингтон переможно провів армію американських колоністів через місто. Докладніше про це на new-york-yes.
Як Нью-Йорк опинився під владою британської армії?
Війна за незалежність США стала викликом для американців захищати територію своєї держави та суверенітет від Великобританії. Протистояння між представниками цих 2 національностей наростало задовго до початку бойових дій. Як стверджують історики, з 1760-х років британські колонії вимагали незалежності на території США. Наслідком цього стали постріли, які пролунали 1776 року. Тоді сталася одна з перших і найбільших битв між Континентальною армією та британськими військами. Ця подія увійшла в історію як битва при Лонг-Айленді.
Згодом генерал Джордж Вашингтон разом з армією американських колоністів відступив до острова Мангеттен. Далі вони відійшли на північну та західну частини острова. А після битви за форт Вашингтон 16 листопада 1776 евакуювалися з острова.
Тим часом британці захопили більшу частину Нью-Йорка. Він став політичним та військовим центром британських бойових дій в Америці та розвідувальних операцій, які проводив Вашингтон.
У період британської окупації місто страждало від численних пожеж, руйнувань та смертей. Внаслідок цього померло кілька тисяч людей і було зруйновано сотні будівель.

Британська евакуація із Нью-Йорка: хронологія історичних подій
Американська армія завдала значних збитків британцям, зруйнувавши їхні кораблі, частину військових підрозділів та техніку. Як наслідок, британські війська були змушені відступити. Влітку 1783 року воєначальник Гай Карлтон отримав наказ із Лондона здійснити евакуацію британців в Нью-Йорку.
Тим часом у місті відбувався хаос. Кількість нових біженців постійно збільшувалася, багато будинків було зруйновано, а місцеве населення та військові страждали від голоду та поранень.
Організувавши роботу військових підрозділів, Гай Карлтон оголосив точну дату евакуації — опівдні 25 листопада 1783 року. У цей день в Нью-Йорку був зроблений останній постріл, коли британський стрілець вистрілив з гармати на одному з кораблів, які відпливали від в кричущого позаду натовпу, який стояв на березі Статен-Айленда. На щастя, ніхто не постраждав — куля не долетіла до пристані та потрапила у воду.

З того часу сотні військових, біженців та рабів почали вивозити на поромах, кораблях та літаках за межі США. Деякі з них все ще залишалися у Нью-Йорку та інших містах. Згідно з історичними фактами навіть після евакуації Британія утримувала Північно-Західні території Америки до моменту закінчення англо-американської війни у 1815 році. Американцям знадобилося багато років і військової техніки, щоб дати відсіч британським колоніям та зберегти незалежність своєї країни.
Після битви з британцями та завершення евакуації з Нью-Йорка відбувалося відновлення місцевої інфраструктури та посилення оборонних можливостей та військової безпеки. А коли американці зняли останній британський прапор, розташований у Беттері-парку, до Нью-Йорка приїхали генерал Джордж Вашингтон та губернатор Джордж Клінтон. Вони відновили Форт Вашингтон і провели армію американських колоністів з переможним маршем від Бродвею до Беттері-парку. За цим видовищем спостерігали сотні американців і всі вони разом святкували перемогу.
Святкування Дня Евакуації у Нью-Йорку
День визволення Нью-Йорка від британців став успіхом для США та увійшов до історії як чергова перемога. Протягом XIX століття американці щорічно святкували цю подію. Їхньою традицією стало змагатися в тому, кому вдасться зірвати прапор Великобританії з флагштока в Беттері-парку.
З 1844 року актуальність святкування Дня Евакуації тимчасово знизилася, оскільки американці готувалися до чергового виклику — Американо-мексиканської війни. І лише після її закінчення традиція знову відродилася разом з одним нововведенням.
25 листопада стало символічною датою 2 свят — Дня Евакуації та Дня подяки. Останній запровадив американський політичний діяч та 16-й президент Авраам Лінкольн після завоювання незалежності та світового визнання єдиної держави США.
У 90-х роках XIX століття американці святкували річницю цієї історичної події з підняттям зоряно-смугастого прапора у Нью-Йорку. Вшанувати пам’ять про День евакуації приходили ветерани Громадянської війни, солдати та мирні громадяни. Серед них було багато тих, хто мав родичів, які загинули під час бойових дій у Нью-Йорку.
З того часу американці щороку святкують День евакуації. Починаючи з 2008 року, у цей день підняття зоряно-смугастого прапора підсвічується прожекторами, щоб кожен присутній міг добре побачити це видовище. Усі охочі можуть прийти до Беттері-парку та вшанувати пам’ять про цю історичну подію та її героїв.