Джеймс Джон Вокер, відомий у народі як “Красень Джеймс”, був мером Нью-Йорка з 1926 по 1932 рік. Мешканцям Нью-Йорка він запамʼятався своєю харизмою та емоційністю, він й справді був яскравим політиком в історії міста. Його політична карʼєра закінчилась раніше, чим він планував. Джеймса змусили піти у відставку через корупційний скандал. Далі на new-york-yes.
Яким був політик та що це за корупційний скандал, який коштував посади Джеймсу — далі у статті.
Ранні роки політика
Вокер був сином Вільяма Вокера, який мав ірландське походження. Батько Джеймса був власником лісоскладу, але водночас брав активну участь у місцевій політиці як депутат від Демократичної партії.
Вокер був не найкращим студентом і навіть кинув коледж, зрештою він все ж таки закінчив Нью-Йоркську юридичну школу у 1904 році.
Батько Джеймса хотів, щоб він став юристом і політиком, але він вирішив, що краще буде писати пісні та займатися музичною карʼєрою. Вокер у свої ранні роки взагалі не цікавився політикою, та й загалом вважав, що в житті буде займатись чимось творчим. Він написав текст для хіта 1906 року “Will You Love Me in December as You Do in May?” з автором пісень Ернестом Боллом.
Політична карʼєра
Закинувши творчу карʼєру, Джеймс почав працювати в Сенаті, а вже згодом “націлився” на вибори мера Нью-Йорка, які відбулись у 1925 році.
Насамперед репутація Вокера як яскравого мешканця міста зробила його героєм для багатьох виборців із робітничого класу.
Вокер розумів, що для остаточної перемоги на виборах мера йому потрібно перемогти мера Джона Френсіса Хайлана.
Вокер все ж переміг свого суперника Хайлана на праймеріз від Демократичної партії, а після перемоги також отримав перевагу над кандидатом у мери від Республіканської партії Френком Вотерманом на загальних виборах. Обігнавши всіх, Вокер став мером Нью-Йорка.
У перші роки свого перебування на посаді мера Нью-Йорка, Вокер бачив, як місто процвітає, і багато запущених проєктів набирають обертів та дають результати.
Ставши мером Вокер створив Департамент санітарії, об’єднав державні лікарні Нью-Йорка, покращив багато парків і ігрових майданчиків. Також Вокер мав на меті розширити гілки метро в Нью-Йорку. Навіть критики змушені були неохоче визнати, що у нього все вийшло.
Що говорять про мера в мережі?
Опитування 1993 року серед істориків, політологів та експертів з міських питань, проведене Мелвіном Холлі з університету Іллінойсу в Чикаго, поставило Вокера на третє місце серед найгірших мерів американських великих міст, які працювали між 1820 і 1993 роками.
В мережі пишуть, що перебування Вокера в мерії було жахливим за будь-якими стандартами: хабарництво, бабництво та патронаж нелегальних міських спікерів суперечило всім нормам та законам, яких мав би дотримуватись мер.
Вокер також відомий своїми частими відпустками та короткими робочими днями, які часто складалися лише з кількох годин та починались лише по обіді. Коли його політичний опонент і майбутній наступник Фіорелло Ла Гуардіа напав на нього за підвищення зарплати мера з 25 000 доларів до 40 000 доларів, він пожартував у відповідь: “Це ж ще не багато. Подумайте, скільки б це коштувало, якби я працював повний робочий день!”.
Вокер був не лише корупціонером, але й бабником. Наприклад, у той час, як його дружина залишалася вдома та поза полем зору, танцівниця Бетті Комптон служила чимось на зразок публічної коханки.
Він їздив з нею по місту на своєму чорному “Duesenberg” зі срібною обробкою, який у 20 столітті коштував 17 000 доларів. Такі авто він називав подарунками від шанувальників.
Скандали, пов’язані Вокером
Вокер запамʼятався багатьом, як мер, який зловживав хабарництвом та породив корупцію. За часів його каденції корупція в Нью-Йорку досягла максимального піка за всю історію існування міста. Мера часто звинувачували у корупції та зв’язках з організованою злочинністю.
Вокера та його команду відкрито підозрювали у наданні переваг певним бізнесам і підприємствам в обмін на фінансові вигоди.
Зростання соціальних заворушень призвело до розслідування корупції в адміністрації Вокера, і врешті-решт він був змушений дати свідчення перед слідчим комітетом судді Семюеля Сібері, Комісією Сібері (також відомою як Комітет Хофстедтера).
Одним із несподіваних свідків у розслідуванні справи стала Вівіан Гордон, яку після доказів знайшли мертвою в парку. Цей інцидент продемонстрував жителям Нью-Йорка, що корупція може призвести до жахливих наслідків. Після цього випадку мешканці не мали жодних сумнівів щодо причетності Вокера до корупційних справ.
За часів каденції Вокера Нью-Йорк став справжнім символом корупції.
У 1932 році через тиск населення, Вокер був змушений подати у відставку. Його відставка стала символом кінця корупційної епохи.
Життя після політики
Вокер не відсидів жодного терміну у в’язниці за свої злочини. Відразу після завершення своєї політичної карʼєри, Вокер виїхав у Європу, а потім повернувся до Сполучених Штатів та очолив студію “Majestic Records”, до складу якої входили популярні виконавці.
У 1940 році він мав власний радіосеріал на “WHN”.
Вокер помер у віці 65 років від крововиливу в мозок. Його поховали у Готорні, штат Нью-Йорк.
Все ж попри скандали та неприємні ситуації, які були повʼязані з мером, Вокер залишився популярною фігурою в культурі Нью-Йорка, завдяки своєму стилю та харизмі.
Використані джерела:
- https://www.irishecho.com/2022/1/new-york-s-mayor-walker-charming-and-corrupt
- https://avenuemagazine.com/jimmy-walker-prohibition-era-new-york-mayor-notorious-new-yorker/
- https://www.desertsun.com/story/life/history/2023/03/12/history-the-memorable-arrival-of-ny-mayor-jimmy-walker-for-palm-springs-vacation/69995621007/
- https://www.nytimes.com/2014/07/20/nyregion/de-blasios-trip-to-italy-attracts-scrutiny.html