Під час Другої світової війни ізоляція американців японського походження є темною главою історії США. При цьому Нью-Йорк відіграв значну роль у даному темному розділі 20 століття, порівняно зі штатами Західного узбережжя. Якими були наслідки інтернування американців японського походження в Нью-Йорку? Далі на new-york-yes.
З чого все почалося?
Надзвичайні заходи стосовно американців японського походження почалися після того, як у 1941 році було вчинено комбінований напад повітряних та підводних сил японського флоту на військово-морську базу в Перл-Гарборі, де базувалися основні сили Тихоокеанського флоту США. Після цього тодішній президент Франклін Д. Рузвельт підписав спеціальний Указ № 9066, в якому йшлося про примусове переселення та інтернування американців японського походження. Хоча в основному це стосувалося японців, які проживали на Західному узбережжі, місто Нью-Йорк ця постанова також торкнулася.
Американці японського походження у Нью-Йорку
Як відомо Нью-Йорк споконвіку був різноманітним та мультикультурним містом, яке протягом багатьох років формували іммігранти з різних куточків світу. Чимало на території Нью-Йорка проживало й американців японського походження.
З початку 1941 року, коли вийшов указ Рузвельта, японці, які проживали у Нью-Йорку, зіткнулися з жахливими умовами та ставленням. Зокрема, населення міста дуже насторожено ставилося до них, навіть із ворожістю та забобонами. Справа доходила до расової дискримінації. А бізнес, що належить японцям, зіткнувся з бойкотами та вандалізмом, а самі американці японського походження зіткнулися з забобонами та ворожістю у своїх спільнотах.
Попри це, не всі ньюйоркці були такими жорстокими. Деякі жителі міста виступали проти інтернування та відстоювали права американців японського походження. До того, у Нью-Йорку під час Другої світової війни деякі жителі вживали значних заходів, спрямованих на оскарження інтернування та захист прав американців японського походження. Зокрема, у цей період цим займалися такі організації, як Американський союз громадянських свобод і Ліга японсько-американських громадян. Вони займалися підтримкою представників японського населення та наданням їм юридичної допомоги, включаючи забезпечення представництва у судових справах, які заперечують конституційність Указу №9066.
Попри ці зусилля, інтернування американців японського походження залишається плямою в історії Нью-Йорка та США. Ці дії нагадують мешканцям Нью-Йорка 21 століття про небезпеку забобонів, страху та неконтрольовану владу уряду. За роки, що минули після Другої світової війни, було надано офіційних вибачень та відшкодування збитків тим, хто постраждав від інтернування, що стало визнанням несправедливості та травм, завданих японсько-американським громадам.
Інтернування японців на острові Елліс
Багатьох інтернованих американських японців тримали у таборі на острові Елліс, що у гавані Нью-Йорка. А головним чинником, що призвів до ізоляції японців на острові Елліс, став наказ тодішнього мера Нью-Йорка Фіорелло Ла Гуардіа про арешт американців японського походження. А указ Рузвельта лише посилив масову ізоляцію японців по всій країні.
Сам острів під час Другої світової війни призначався для різних цілей. Насамперед він був центром депортації. Тут під вартою було близько 7 тисяч осіб як японського, так і німецького походження. Крім цього, острів також виступав як госпіталь і тренувальний полігон. Під час Другої світової війни тут перебували військовослужбовці та члени берегової охорони США.
Японці, які були спрямовані на ізоляцію на острів, перебували в жахливих умовах. У них було погане харчування, неякісне медичне обслуговування та антисанітарні умови, включаючи щурів та просочені сечею матраци. Коли японців привозили на острів їм видавали пару американських армійських черевиків, шкарпетки кольору хакі, сорочку та спідню білизну.
Із закінченням Другої світової війни у 1945 році табір інтернованих американців японського походження на острові Елліс був повністю закритий. Слід зазначити, що на лютий 1944 року у таборі перебувало лише троє японців, а в червні у таборі перебував лише один американець японського походження.
Інтернування американців японського походження навіть у 21 столітті вважається темною сторінкою в історії США та Нью-Йорка. Після закінчення Другої світової війни, усвідомивши масштаби помилки, уряд країни перепросив перед американцями японського походження за примусову ізоляцію. До того, дослідження, які проводили вчені вже після закінчення війни з’ясували, що інтернування американців японського походження не було крайнім заходом і його не можна було виправдати з військової точки зору.
Це усвідомлення призвело до серйозного перегляду державної політики стосовно прав людини та громадянських свобод. У 1988 році президент Рональд Рейган підписав Закон про громадянські свободи, що включав офіційні вибачення від уряду та фінансову компенсацію тим, хто постраждав від інтернування. Цей акт став визнанням несправедливості, якої зазнали десятки тисяч американців японського походження.
Інтернування мало не лише фізичні, але й психологічні та соціальні наслідки. Багато родин втратили свої домівки, бізнеси та інші матеріальні ресурси. Повернення до нормального життя після війни було складним, оскільки суспільство залишалося розділеним, а дискримінація ще довгий час була частиною повсякденного життя ньюйоркців.
