У грудні 1941 року США приєднались до Другої світової війни й Голлівуд теж. Президент Рузвельт та генерал Ейзенхауер були впевнені, що кіноіндустрія є важливим інструментом пропаганди та підвищення морального духу у суспільстві. Керівникам студій, кінематографістам, режисерам та акторам довелось змінити вектор своєї діяльності та працювати під управлінням військових.
Як збройним силам знадобився час для переходу в наступ, так і кіноіндустрії. Приватна галузь була незвичною до співпраці з цензорами та державними регуляторами. Проте Голлівуд все ж таки зумів проявити себе як сильний та надійний союзник на шляху до перемоги пише new-york-yes.
Військові та Голлівуд: початок співпраці
Керівництво США ще до вступу країни у Другу світову війну усвідомлювало, що кіноіндустрія матиме великий вплив у воєнний час. Фільми могли стати дієвим інструментом пропаганди й мотивувати суспільство набагато ефективніше, ніж інші підходи. Поєднання аудіо та візуальних елементів у формі захопливих історій впливає на людей на інтелектуальному та емоційному рівнях. Саме тому вони є дуже дієвими.
У червні 1942 року за рішенням Білого дому було створено Управління військової інформації. Воно мало забезпечити підтримки війни у суспільстві, тобто пропагандистську діяльність. Водночас Бюро кінофільмів було підпорядковано новій установі. Крім того, почало діяти Управління цензури, де працювали військові цензори. Відтоді керівники студій Голлівуду мали узгоджувати з цими державними структурами кожен новий сценарій.
Спочатку це призвело до запеклих дебатів, схожих на внутрішню війну. Творці фільмів не звикли підпорядковуватись державі й мали власні погляди на те, якими мали бути фільми. Проте урядовці та військові не відступали й до середини 1943 року сторонам вдалось досягти взаєморозуміння. Уряд та кіноіндустрія усвідомили, що вони потрібні один одному, й Голлівуд повною мірою долучився до підтримки американської військової машини.
Звісно, глядачі розуміли, що фільми не відтворюють реальність точно, що трапляється творча вигадка й пропаганда. Проте Голлівуду вдавалось не робити ці речі надто явними й створювати фільми, які мали значний вплив на цивільне населення та військових.
Фільми як інструмент для мобілізації та навчання солдатів
Одним із пріоритетних напрямків створення голлівудських фільмів у 1940-х роках стали картини, які мали б сприяти добровільному набору військовослужбовців. Через це очікування людей, які приєднувались до лав армії після вступу США до Другої світової війни, дуже часто були сформовані саме кінематографом та романтизовані. Такі очікування не завжди збігалися з реальністю, але інструмент працював досить ефективно.
Наприклад, було створено багато фільмів про підводні човни. Вони детально описували їх важливу роль у війні та роботу тих, хто був залучений до цієї галузі. Завдяки таким картинам, які регулярно з’являлись у прокаті, кількість вербувань до військово-морського флоту та служби підводних човнів постійно зростала.
Також Голлівуду доручили створення багатьох фільмів про військовий вишкіл та навчання військовослужбовців. Виробництво навчальних фільмів базувалось на активній співпраці між військовим міністерством та кіностудіями. Такі картини для митців не були найцікавішим жанром кіновиробництва, але для війни вони стали важливими.
Одним з відомих у цьому жанрі став анімаційний проєкт «Рядовий Снафу». Ім’я головного героя – це військова абревіатура, яка перекладається як «ситуація нормальна, все добре». Мультфільми мали на меті пояснювати солдатам важливі концепції їхньої служби. Так, в одній з серій демонструвалась важливість контролю інформації, а інша закликала солдатів поважати тих, хто працює у тилу. Задля елементу розваги рядовий Снафу часто ставав зразком неправильної поведінки, а потім засвоював свій урок шляхом пояснень чи покарань. Солдати, яким показували ці мультфільми, мали зрозуміти те, що рядовий Снафу пізнавав на своєму досвіді. Тож вони водночас розважались і навчались у легкій ігровій формі.
Кінематограф та моральний дух військовослужбовців
Поки Голлівуд знімав патріотичні фільми на теми війни, військове керівництво організовувало їх спільні перегляди для солдатів. Це зміцнювало їх моральний дух, розвивало почуття братерства та єдності, а також допомагало на короткий час забути про суворі реалії війни та підтримувати зв’язок з близькими.
Для солдатів такі кіноперегляди були соціальними заходами та інтерактивним досвідом. Вони спілкувались один з одними, а також з персонажами на екрані. Жарти та викрики були звичними під час переглядів і їх не забороняли.
У тилу також демонстрували ці фільми, тому родичі та друзі військових могли їх переглядати, а потім обговорювати у листах. Це створювали спільні теми, які, немов ниточки, поєднували людей, які опинились у різних умовах та часто не знали, що написати один одному. Обговорення фільмів можна знайти у багатьох листах військовослужбовців додому. Вони писали про свої враження, робили рекомендації й таким шляхом повертались думками до цивільного життя.
Звісно, Голлівуд, окрім патріотичних наративів, додав у картини теми дружби та кохання. Тому фільми приваблювали як військову, так і цивільну публіку. Вони були дуже популярними, а в тилу допомагали створювати образ сміливих та відважних американських солдатів.
Вплив екрана був дуже і дуже значним. Історію США у Другій світовій війні людям щодня розповідала кінохроніка, кадри військових дій, мультфільми, короткометражні та повнометражні фільми. Тож Голлівуд працював на повну та забезпечив військовим ті результати, яких вони очікували.
Тонке мистецтво пропаганди
Американська кіноіндустрія використовувала витончену пропаганду. Якщо німецькі фільми цього періоду відверто прославляли Гітлера та нацистів, то Управління військової інформації США вважало, що пропагандистські ідеї слід обережно вплітати у розважальні фільми, а люди не мають усвідомлювати, що їх пропагують. Тому Голлівуд використовував сцени з жінками у військовій формі, показував підлітків, які беруть участь у військових діях, демонстрував військові плакати у стрічках, але завжди помірно.
Багато уваги було приділено тому, як саме зображувати ворогів. Річ у тім, що погані персонажі у стрічках часто стають улюбленцями публіки. Тож автори фільмів докладали багато зусиль, щоб цього уникнути, й використовували гумор та карикатури.
Варто зазначити, що місця в американських кінотеатрах щодня були заповнені й глядачі залюбки приходили переглядати нові та старі картини. Генерал Джордж Маршалл про це сказав, що війна сприяла розробці двох нових видів зброї – літаків та кінофільмів.
Після завершення Другої світової війни Голлівуд повернувся до режиму роботи у форматі корпоративних студій. Однак в історії залишилась важлива роль, яку кіноіндустрія зіграла у той період. Пропагандистські стрічки збільшували рівень мобілізації, сприяли військовому вишколу та зміцнювали моральний дух американських солдатів і цивільного населення. Кіно виявилось потужною зброєю, яку Голлівуд зумів використати з розумом.