Генрі Керролл був учасником Громадянської війни у США та іспано-американської війни. Він пройшов шлях у військовій кар’єрі від рядового солдата до генерала. Коли почалася Громадянська війна у США він був призначений командиром першої бригади кавалерійської дивізії. Керрол разом зі своїми солдатами перебував у самій гущі бойових дій. Керролл був учасником багатьох битв і був нагороджений медаллю за заслуги. Зокрема, він був відомий своєю відвагою, хоробрістю та всіма якостями, які притаманні справжньому лідеру. Він був глибоко шанованою особистістю у колі військовослужбовців. Адже він був відданий своїм солдатам, часто ставлячи їхні потреби вище своїх власних. Керрол справді був легендарним воєначальником, ім’я якого назавжди залишилося в американській історії. Далі на new-york-yes.com.
Життєвий шлях майбутнього генерала Генрі Керролла

Керрол родом зі штату Нью-Йорк. Він народився у 1836 році. Ріс і виховувався у звичайній сім’ї. У 20-річному віці Керролл вирішив пов’язати своє життя з військовою службою, тому у 1859 році записався у лави легкої батареї E 3-го артилерійського полку у форті Ріджлі простим рядовим. Усього за кілька років служби був переведений у капрали. Перша військова кампанія, в якій він брав участь, була проти індійського народу групи сіу в районі Дакоти.

Після того як у 1861 році почалася Громадянська війна в США, Керролл став частиною військ, які зайшли на територію Олександрії. З того моменту він брав участь у багатьох боях при:
- Блекбернському форті;
- Булл-Рані;
- Порт-Роялі;
- Сецесіонвіллі;
- форті Вагнер;
- форті Грегг;
- форті Самтер.
За участь у боях та свої подвиги під час битв, Керрол був нагороджений медаллю за заслуги. Зокрема, нагорода йому була видана саме за заслуги в боях при фортах Вагнер, Грегг і Самтер.
У ході одного з боїв Керрол був поранений, тому тимчасово був змушений залишити службу і пройти лікування та реабілітацію.

Військова кар’єра після реабілітації
Попри отримане поранення, Керрол після реабілітації не залишив своєї військової кар’єри. Зокрема, у 1864 році він знову опинився у лавах легкої батареї G 3-го артилерійського полку, тільки цього разу у Вашингтоні. Вже за два роки служби, за його відважні та героїчні подвиги його підвищили до звання лейтенанта.
У 1896 році під час іспано-американської війни Керрол отримав звання підполковника. Він був командиром 1-го та 6-го кавалерійського полку. Його бригада зіграла вирішальну роль у битві при Сан-Хуан-Хілл – найбільшій битві в іспано-американській війні. Зокрема, завдяки Керроллу та його солдатам США вдалося досягти довгоочікуваної перемоги.
Лідерство Керролла у битвах під час іспано-американської війни було високо оцінено його начальством. Попри безліч поранень, отриманих під час різних битв і досить похилий вік, Керролл після закінчення війни продовжив служити в армії. А при виході на пенсію у 1904 році він отримав звання бригадного генерала.
За всю свою військову кар’єру він також брав участь у боях за:
- Блекберн-Форд;
- Чарльстонську гавань.
Крім цього Керрол брав участь у:
- війні апачів;
- війні Вікторіо;
- війні танцю привидів.
Його військова кар’єра була просто вражаючою. Протягом усієї своєї служби Керрол виявляв хоробрість і високі лідерські якості. Його глибоко шанували за відданість своїм солдатам. Адже він дуже часто ставив їхні потреби вище своїх власних. Генрі Керрол у 19 столітті був по-справжньому легендарним військовим командиром. Завдяки участі Керрола у багатьох вирішальних битвах, його ім’я назавжди залишиться в американській історії.
Керролл помер у віці 71 року через чотири роки після того, як він вийшов на пенсію та отримав звання генерала.