У XIX столітті Нью-Йорк вважався найбільшим і найвпливовішим містом США. У період Громадянської війни з 1861 по 1865 років він мав великий вплив на військові дії й висвітлення війни в американських ЗМІ. Зокрема, це місто було основним джерелом військ, боєприпасів, обладнання та фінансування армії Союзу. Як наслідок, велика військова допомога та боротьба нью-йоркців за незалежність змінили історію та політику США. Докладніше про це на new-york-yes.
Причини Громадянської війни у США
Громадянська війна у США, яку також називають війною Півночі та Півдня, увійшла в історію як наймасштабніший військовий конфлікт на американському континенті. На початку 1860-х років між цими 2 регіонами виникло багато протиріч, які призвели до битв і політичного розколу в країні.
Як стверджують історики, у XIX столітті на Півночі США жили амбітні вихідці із сімей середнього та нижчого класів. Серед них було багато емігрантів, які приїхали в Америку в пошуках кращого життя. Вони розвивали промисловість та інфраструктуру. Кожному, хто прагнув створювати сильну та незалежну капіталістичну державу, гарантували свободу дій та багато можливостей.
На Півдні жили заможні нащадки європейської аристократії — плантатори. Вони володіли сільськогосподарськими ділянками та використовували рабів для обробки земель. Таким чином, ці 2 регіони були незалежними, але при цьому різними і мали свою політику. Через це між ними часто виникали конфлікти, які стали наслідком початку Громадянської війни в США, а саме:
- Політичні протиріччя. Населення Півночі поповнювалося вільними емігрантами, а Півдня — рабами з-за кордону. Через це на початку 1860-х років лише чверть населення Півдня мала право голосу. Жителі Півдня остерігалися, що у зв’язку з цим важливі політичні рішення в Конгресі прийматимуть на користь Півночі. Крім цього, американський уряд на Півночі прагнув впливати на всі штати. Тим часом представники Півдня хотіли зберегти місцеве самоврядування.
- Економічні протиріччя. Північ Америки була центром розвитку промисловості, а Південь — основним постачальником рослинної сировини. Довгий час Південні штати постачали сільськогосподарські культури на Північ. Там відбувалася їхня обробка на фабриках та відправка на експорт до інших країн. Проте пізніше плантатори зрозуміли, що вигідніше торгувати з Європою без посередників. Бажаючи зберегти високий рівень товарообігу та прибутку в країні, американський уряд встановив величезні податки на торгівлю з Європою, і тим самим спричинив невдоволення жителів південних штатів.
- Соціальні протиріччя. У ХІХ столітті ефективність сільського господарства на Півдні підтримувалася завдяки праці рабів. А діяльність некваліфікованих працівників на Півночі вважалася неякісною, тому була невигідною. Промисловці північних штатів виступали за відміну рабства. Для плантаторів на Півдні це означало крах економічної системи, яка була заснована на безкоштовній робочій силі. Крім цього, багато американських громадських діячів негативно критикували рабство, називаючи його нелюдським пережитком минулого, і вимагали його скасування.
Через ці протиріччя між жителями 2 регіонів США з’являлося багато проблем і труднощів. Останньою подією, яка назавжди зруйнувала їхні вигідні торговельно-економічні відносини, став прихід до влади президента Авраама Лінкольна у 1860 році. Він балотувався від Республіканської партії. Її представники, як і сам Лінкольн, виступали за відміну рабства та розвиток товарообігу всередині країни. Це стало початком масштабного протистояння жителів Півночі та Півдня.
20 грудня 1860 року Південна Кароліна заявила про вихід зі складу США. За кілька місяців після цього до неї приєдналися штати: Флорида, Арізона, Техас, Теннессі та інші. Відділившись від Півночі, вони організували нову державу — Конфедеративні Штати Америки. Також вони ухвалили нову конституцію та обрали президентом американського військового та політичного діяча Джефферсона Фініс Девіса. Таким чином, представники Півночі та Півдня стали противниками в подальшій Громадянській війні.
Підготовка Нью-Йорку до Громадянської війни
Нью-Йорк, як найбільше місто США тих часів, став центром підготовки до масштабного протистояння армій Півночі та Півдня. До початку Громадянської війни тут було збудовано кілька фортів для подальшого розміщення гарнізону військ Півночі та захисту гавані Нью-Йорка від можливого наступу армії супротивника — Конфедеративних Штатів Америки.
Також нью-йоркці створили та розширили кілька військових госпіталів для обслуговування великої кількості поранених та хворих. Острів Райкера було вирішено використовувати як військовий полігон для військ США. Усі нові військові проходили професійну підготовку у таборі «Кемп Астор». Не менш важливо було зайнятися будівництвом та ремонтом кораблів. Для цього була обрана Бруклінська військово-морська верф, заснована у 1801 році в районі Бруклін.
Після закінчення підготовки до початку Громадянської війни президент Авраам Лінкольн оголосив заклик добровольців служити в армії Союзу. Жителі Нью-Йорка почали вступати до армії та збирати фінансову допомогу для військових. На початку 1861 року за 3 місяці нью-йоркці зібрали 150 млн доларів на військові потреби. До кінця травня у складі армії добровольців було 30, 000 людей. Їхнім воєначальником став друг Лінкольна офіцер Елмер Елсуорт.
Війська марширували Бродвеєм і під гучні оплески і крики йшли на війну. У ході її проведення Нью-Йорк відправив на поле бою понад 400, 000 солдатів. Крім них близько 50, 000 моряків приєдналися до військово-морських сил армії Півночі.
Участь нью-йоркців у битвах
Нью-йоркські війська відіграли важливу роль у протистоянні проти армії Конфедеративних Штатів Америки. У багатьох битвах армія Півночі здобула перемогу, наприклад, битва при Франкліні в штаті Теннессі закінчилася успіхом для солдатів і нью-йоркського воєначальника Джона Скофілда, після чого противник отримав значні втрати і був змушений відступити.
Найбільш кровопролитною битвою була триденна битва під Геттісбургом у 1863 році. Внаслідок цього близько 1, 000 людей було вбито і 4, 000 поранено. У перший день битви 2 великі підрозділи Конфедерації атакували нью-йоркців з північного заходу, змусивши їх відступити на південь. Наступного дня запеклі бої велися на пагорбах штату Пенсільванія, після чого посилилися на Калпс-Хілл та Кладбищенському пагорбі. Попри це, армія Союзу утримувала свої позиції. На третій день відбулася стрілянина. Нью-йоркці зруйнували армію Конфедеративних Штатів Америки артилерійським вогнем, після чого здобули чергову перемогу в битві.
Остаточну поразку солдати з Півдня отримали на узбережжі Атлантики в 1865 році, коли вони були позбавлені спорядження і не могли просунутися вперед через захоплення сіверянами. Тоді вони постраждали через тривале бомбардування й відсутність поповнення армії новими солдатами.
Наслідки Громадянської війни
Громадянська війна увійшла в історію США як найбільш руйнівна та кровопролитна. Втрати солдатів армії Півночі склали майже 360, 000, а Конфедерати втратили близько 258, 000. Військові витрати уряду США перевищили близько 3 млрд доларів. Попри це, Громадянська війна продемонструвала нові можливості артилерії та стала стимулом для подальшого розвитку військової промисловості.
У Нью-Йорку та інших великих містах почалося нарощування військового потенціалу та посилення системи цивільної оборони. Також у США було скасовано рабство та відокремлення білого населення від інших етнічних груп, зокрема чорношкірих та індіанців.