Галасливе та захоплююче місто Нью-Йорк по праву може похизуватись кількістю своїх талановитих уродженців. Хтось підкорив культурну сферу, хтось науку та мистецтво, а хтось прославився у політиці. Особливо Нью-Йорк відомий своїми жінками-політикинями, які багато років лобіювали ідеї в Сенаті США. Серед таких визначних політичних діячок була Кірстен Джиллібранд. Історія сходження до політичної слави Кірстен Джиллібранд неймовірно захоплююча. Вона піднімалася кар’єрними сходами чітко і впевнено. Пройшла повний шлях від юристки до сенаторки. У період усієї своєї політичної кар’єри вона завжди була віддана прогресивним реформам і готовністю завжди адаптуватися під мінливі тенденції, а також розвиватися. У 2020 році вона навіть балотувалася на пост президента США. Але чим запам’яталися Джиллібранд жителям Нью-Йорка? Далі на new-york-yes.
Юридичні корені
Дівоче прізвище Кірстен – Рутник. Вона народилася в Нью-Йорку у 1966 році. Обидва батьки Кірстен були адвокатами. Тому не дивно, що коли дівчина виросла, вона вирішила піти стопами батьків. Зокрема, вона здобула освіту відразу в Дартмутському коледжі, а після вивчала юридичну спеціальність в Каліфорнійському університеті, що в Лос-Анджелесі.
Кірстен розпочала свою кар’єру в юриспруденції з роботи клеркині, а після адвокатки приватної практики. Крім того, вона отримувала досвід роботи, працюючи спеціальною радницею міністра житлового будівництва та міського розвитку при адміністрації Клінтона. А вже у 2006 році вона потрапила у велику політику, виборовши місце у Палаті представників США. Зокрема там вона представила 20-й виборчий округ Нью-Йорка.
Чим запам’яталася Кірстен мешканцям Нью-Йорка?
Бувши конгресменкою, Кірстен дуже швидко зарекомендувала себе як борчиня за права жінок, а також виступала за контроль над зброєю. До того, вона прагнула того, щоб її політична діяльність була прозорою. Вона була співавторкою закону про скасування військової політики, а також доклала максимум зусиль до того, щоб Закон про акції, що забороняє інсайдерську торгівлю членами Конгресу, був прийнятий. Але слід зазначити, що однією з головних місій Кірстен у політиці була боротьба сексуальним насильством в армії та в країні в цілому.
У 2009 році у політичній кар’єрі Кірстен відбулися значні зміни. Зокрема, вона була призначена на вакантне місце в Сенаті США, яке залишила політична діячка Гілларі Клінтон (призначена державним секретарем).
Протягом усієї своєї кар’єри в Сенаті США Кірстен активно представляла інтереси мешканців Нью-Йорка, а також просувала такі питання, як оплачувана відпустка за сімейними обставинами, реформа охорони здоров’я та права ЛГБТК.
Окрім цього, однією з головних її місій було просвітництво та розвʼязання проблеми сексуального насильства не лише у місті, а й у країні. Кірстен стала лідеркою руху #MeToo, який виступав проти сексуальних домагань і нападів в армії та університетських кампусах. Вона намагалася захистити права жертв сексуального насильства. Завдяки своїй діяльності в цій галузі, Кірстен заслужила довіру обох партій. На той час вона була однією з найвідоміших і найзапекліших захисниць прав жінок.
Також слід зазначити, що працюючи в Сенаті, свою позицію щодо контролю вогнепальної зброї та імміграції вона змінила. За це вона неодноразово критикувала.
Незважаючи на успіх та визнання громадськості, кар’єра Кірстен у політиці не обійшлася без проблем. Зокрема, у 2020 році вона вирішила випробувати удачу, балотуюся на пост президента США від Демократичної партії, але вона дуже швидко зняла свою кандидатуру через дуже низьку кількість опитувань та збору коштів.
Питання про сексуальне насильство
Протягом усієї своєї політичної кар’єри, Кірстен не просто боролася із сексуальним насильством у країні, вона відкрито заявляла про такі випадки у найвищих політичних інстанціях США. Вона дуже відверто розповіла про свій досвід, який їй довелося пережити та постійні переслідування під час її карʼєри у політиці. У 2017 році у своїх мемуарах “Off the Sidelines: Raise Your Voice, Change the World” вона розповіла, що стикалася з недоречними коментарями та жестами з боку колег-чоловіків у Конгресі, включаючи випадки сексуальних домагань. Щирість Кірстен у розповіді про свій досвід привернула особливу увагу як ЗМІ, так і громадськості та політичних діячів.
Саме тому Кірстен була лідером руху по боротьбі із сексуальними домаганнями свого часу. Вона виступила ініціаторкою ухвалення закону, спрямованого на реформування методів розгляду випадків сексуальних домагань серед військових, і наполягала на посиленні відповідальності винних. Крім того, вона відкрито підтримувала жертв сексуального насильства та працювала над підвищенням обізнаності щодо поширеності домагань та нападів.
Протягом усієї своєї кар’єри у політиці Кірстен також просувала гендерну рівність та боролася з дискримінацією. Вона підкреслювала, наскільки у 21 столітті важливо створити безпечне та інклюзивне робоче середовище, особливо для жінок, у якому до них ставитимуться з гідністю та повагою, а не як до сексуального об’єкта.