Як мафія Нью-Йорка впливала на політику у 20 столітті?

Нью-Йорк – важливий економічний центр США, з багатою торговою, промисловою, культурною історією. Але варто відзначити, що тільки цим місто не обмежується. 20 століття стало періодом бурхливих економічних потрясінь, які завдали стрімкого розвитку мафіозних угруповань. П’ять найбільших і найвпливовіших “сімей” італо-американської мафії, “контролюючі” ​​Нью-Йорку були: Бонанно, Гамбіно, Дженовезе, Коломбо та Луккезе. Своєю чергою, нью-йоркська мафія значною мірою вплинула на кожну сферу діяльність у місті, але особливий вплив вона мала на політичні думки лідерів тієї епохи. У цій статті ви дізнаєтесь, як мафія впливала на політику Нью-Йорка у 20 столітті. Далі на new-york-yes.

Формування мафії у Нью-Йорку

Мафія Нью-Йорка почала формуватися наприкінці 19 – на початку 20 століття з прибуттям італійських іммігрантів, особливо з Сицилії та Південної Італії. Спочатку це були розрізнені кримінальні групи, відомі як “Чорна рука”, які займалися здирством, контрабандою та грабежами.

Каталізатор сухого закону

Епоха сухого закону 1920-х років стала важливим поворотним моментом, створивши гарні умови для розвитку мафіозних схем та експансії мафії у політичну сферу. З розквітом незаконної торгівлі спиртними напоями організовані злочинні синдикати накопичили значне багатство, що дозволило їм поринути у різні сфери, включаючи політику. Їхня фінансова міць дозволяла їм впливати на політичних діячів, забезпечуючи захист та продовження їхньої незаконної діяльності.

Найбільші кримінальні лідери, такі як Джо Массерія та Сальваторе Маранцано, боролися за контроль над Нью-Йорком у так званій Кастелламарській війні в період 1929-1931 років.Але, після перемоги Чарльза “Лакі” Лучіано над суперниками в 1931 він реорганізував клан, розділивши на п’ять мафіозних сімей Нью-Йорка: Гамбіно, Дженовезе, Луккезе, Бонанно і Коломбо. Крім того, він створив так звану “Комісію” – орган управління американською мафією.

При цьому 1940–1950-ті роки вважаються золотою епохою мафії. У цей період мафія проникла в профспілки, будівельний бізнес, азартні ігри та наркотрафік. Сім’ї досягли величезного впливу у Нью-Йорку та США.

Політична корупція

Як було зазначено вище, 1930-ті роки ознаменувалися початком правління Чарльза Лучано, який реструктурував мафію на більш організовану структуру. Під його керівництвом мафія розширила свій вплив на профспілки та законний бізнес, включаючи будівництво та швейну промисловість. Цьому розширенню сприяли стратегічні альянси з політичними діячами, які мали мінімальне втручання з боку правоохоронних органів. Здатність мафії підкуповувати чиновників та керівників бізнесу відіграла вирішальну роль у їхньому стійкому домінуванні в цей період.

Незабаром мафія повністю поглинула політичну сферу Нью-Йорка. Багато політиків були причетні до мафіозних схем, підкупів та іншої незаконної діяльності. І кілька політиків виявилися втягнутими у її мережі. Серед усіх можна виділити Джеймса Гайнса, діяч Таммані-голу, який став широко відомий у 1930-х роках завдяки тому, що захищав рекет, яким керував мафіозі Датч Шульц. Аналогічно, Френк Костелло, прозваний “прем’єр-міністром злочинного світу”, значно впливав на політичні призначення та рішення в Нью-Йорку. Це ще більше звужувало кордони між міським управлінським апаратом та організованою злочинністю.

Мафія стала настільки всеосяжною і всепоглинальною, що в другій половині 20 століття посилилися спроби послабити її вплив на політику Нью-Йорка.

У 1963 році перший інформатор, Джозеф Валачі, розкрив структуру Коза Ностри. У 1980-х влада використовувала закон RICO, який дозволяв масово садити мафіозі, а ФБР розпочало агресивні розслідування. Крім того, такі гучні судові процеси, як Суд над комісією з мафії 1985–1986 років, виявили глибоко укорінені зв’язки між організованою злочинністю та політичними діячами. Ці заходи спонукали зростання суспільного попиту на прозорість політичних рішень та чесність в управлінні. Це все поступово й підірвало вплив мафії на політику.

Внаслідок серії арештів, внутрішніх конфліктів та посиленого тиску з боку влади мафія ослабла у 1990-х роках, втративши контроль над багатьма сферами.

Мафія у Нью-Йорку процвітала багато десятиліть, пускаючи своє коріння у політичну та інші сфери діяльності міста. Хоча в кінці 20 століття з нею почали активно боротися, як не дивно, у 2000-х роках її структури все ще існували, але не мали такого впливу як раніше. Нью-йоркські сім’ї продовжували займатися рекетом, нелегальним гральним бізнесом і фінансовими махінаціями, але вже не володіють тією владою і політичним заступництвом, що у 20 столітті.

Історія мафії у політиці Нью-Йорка показує, як тісно злочинність та влада були пов’язані – це була гра вигоди та зради. Хоча вплив мафії згодом зійшов нанівець, ці уроки історії нагадують про те, наскільки важливо стежити за чесністю та прозорістю влади, боротися з корупцією та прагнути справедливості. Влада і мораль повинні йти пліч-о-пліч, а суспільство завжди має прагнути зберігати цей баланс.