У 2009 році Кірстен Джіллібранд увійшла до Сенату США як представниця Нью-Йорка, а вже через рік виборці підтвердили, що хочуть бачити її на цій посаді й надалі. У 2024 році вона впевнено здобула чергову перемогу, завершивши шлях «дівчинки з Олбані» до впливової національної політичної фігури. Її історія — це шлях людини, яку змалечку вчили не мовчати, а діяти, і яка зрештою сама стала тим голосом, що надихає інших. Докладніше про життя та карʼєру Крістен Джиллібранд — читайте далі на new-york-yes.com.
Дівчинка з Олбані
Кірстен Елізабет Рутнік народилася 9 грудня 1966 року в Олбані — місті, де політика звучала гучніше за церковні дзвони, а сімейні обіди часто перетворювалися на імпровізовані дебати. Її мама, Поллі Нунан Рутнік, була юристкою з характером воїна, вона навіть мала чорний пояс з карате. Батько, Дуглас Рутнік, працював адвокатом та лобістом, добре знаючи, як влаштований політичний театр Нью-Йорка. Але найбільший вплив на майбутню сенаторку справила її бабуся — легендарна Доротея «Поллі» Нунан. Вона була серцем та мотором жіночого політичного руху Олбані, близькою соратницею та фактичною радницею впливового мера Ераста Корнінга II. Він був частим гостем у домі Рутніків — настільки частим, що маленька Кірстен щиро вважала його членом родини.
Шлях майбутньої політикині почався у престижній школі Емми Віллард, де панувала сувора дисципліна та високі очікування. Потім був Дартмутський коледж. Там Кірстен вперше зіткнулася з відвертим сексизмом, але не злякалася, навпаки — загартувалася. Вона обрала азійські дослідження, подорожувала Китаєм та навіть брала інтерв’ю у Далай-лами, наче вже тоді відчувала своє майбутнє в політичних діалогах.
Закінчивши Дартмут, вона продовжила освіту у Школі права Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Після отримання ступеня юриста Кірстен працювала у впливовій нью-йоркській фірмі Davis Polk & Wardwell, де захищала корпоративних клієнтів — зокрема, тютюновий гігант Philip Morris під час гучних федеральних розслідувань.
Вибір політичної стежки
Проте справжнє покликання лежало поза стінами офісів. Кірстен все сильніше тягнуло у політичне життя — і вирішальний поштовх дала промова Гілларі Клінтон:
«Якщо ви віддаєте рішення іншим — не нарікайте на результат».
Ці слова влучили просто в серце дівчині. Так юристка перетворилася на радницю у Департаменті житлового будівництва та міського розвитку, де працювала під керівництвом Ендрю Куомо. Пізніше Кірстен долучилася до переможної сенатської кампанії самої Гілларі Клінтон у 2000 році. А вже у власному житті зробила новий крок: залишила приватну практику, вийшла заміж за Джонатана Джиллібранда та взяла його прізвище.
Клінтон стала для Кірстен наставницею, саме вона порадила Джиллібранд не поспішати й почекати до виборів 2006 року, коли шанси будуть значно кращими.
У 2005 році Джиллібранд покинула адвокатуру та оголосила про участь у виборах до Палати представників у традиційно республіканському окрузі — там, де демократи не вигравали вже майже століття.
Вона проводила кампанію «в полях»: зустрічалася з фермерами, ветеранами, молодими сім’ями. На її боці були Гілларі та Білл Клінтон, але вирішальним стало її вміння слухати й говорити з людьми просто.
У передвиборчі дні ситуацію різко змінив скандал навколо Джона Суїні — її суперника, якого звинуватили у домашньому насильстві. Команда Суїні намагалася заперечити, але довіри вже не було.
Джиллібранд здобула перемогу з 53% голосів — і цим зламала столітню гегемонію республіканців у окрузі. Це був прорив, який зробив її одним із найпомітніших нових облич у Палаті представників.
У Вашингтоні Крістен швидко зарекомендувала себе як незалежна демократка. Вона приєдналася до поміркованої групи Blue Dogs, голосувала проти фінансового порятунку 2008 року, виступала за посилений контроль над федеральними програмами та підтримувала низку консервативніших ініціатив — від питань зброї до імміграції.
Джиллібранд стала першою в Конгресі, хто повністю відкрив свій щоденний графік, запити на виділення коштів та фінансові документи. Така прозорість була рідкістю для того часу та принесла їй репутацію чесної та доступної політикині.
У 2008 році Джиллібранд виграла вдруге — вже з величезним відривом, попри дорогий та агресивний виклик від республіканців. В окрузі, де колись демократам не давали шансу, вона стала впізнаваною, авторитетною й популярною.
Карʼєра з сенаторки
Коли у грудні 2008 року Барак Обама оголосив Гілларі Клінтон майбутньою держсекретаркою, Нью-Йорк замер у передчутті: хто займе її місце в Сенаті? Серед гучних імен, від Ендрю Куомо до Керолайн Кеннеді, тихо та наполегливо діяла конгресвумен з півночі штату. Кірстен Джиллібранд зустрічалася з губернатором Девідом Патерсоном, доводячи, що здатна перемагати навіть у консервативних округах та стане надійним союзником Чака Шумера.
23 січня 2009 року її ім’я прозвучало зі сцени. Реакція була вибуховою: північ штату радів, Нью-Йорк-Сіті здивовано знизував плечима, бо нова сенаторка була мало відома. Перед призначенням Джиллібранд чітко окреслила позиції щодо ЛГБТ-прав, завоювавши прихильність активістів, які спершу її критикували. 26 січня вона склала присягу, у 42 роки ставши наймолодшою сенаторкою нового скликання.
У 2010 році на демократичних праймеріз Крістен майже ніхто не хотів кидати виклик. Єдиною суперницею стала юристка Гейл Гуд — Джиллібранд перемогла та на загальних виборах легко випередила республіканця Джозефа ДіоГуарді. У 2012 році вона йшла на перший повний термін вже як прогресивна реформаторка, здобувши рекордні 72,2% голосів. У 2018 та 2024 роках Джиллібранд переобиралася легко, вже як національна політична фігура.
Спочатку Кірстен Джиллібранд була поміркованою конгресвумен, але в Сенаті швидко змінила курс. Вона підтримала Сотомайор, виступила за скасування Don’t Ask, Don’t Tell та стала ключовою силою у його ліквідації 2010 року. У 2011 році вона домоглася прийняття закону, що гарантував медичну допомогу рятувальникам та постраждалим 11 вересня, закріпивши своє національне визнання.
З 2013 року Джиллібранд боролася за реформу військової юстиції, домігшись у 2022 році, щоб справи про сексуальні злочини розглядали незалежні прокурори. Її проєкт FAMILY Act і досі символізує рух за оплачувану сімейну відпустку. Вона активно працювала над криміналізацією нелегальної торгівлі зброєю та допомогою ветеранам.
Джиллібранд майстерно будувала кампанії на історіях людей: ветеранів, рятувальників, жертв насильства. Вона не боялася конфліктів та завоювала прихильність прогресивних рухів. У 2014 році TIME включив Крістен Джиллібранд до списку 100 найвпливовіших людей, а під час Трампа вона активно блокувала його політику, зберігши низький рівень збігу голосувань. Завдяки наполегливості Джиллібранд забезпечила Нью-Йорку понад пів мільярда доларів на важливі проєкти.
Цікаві факти з життя та карʼєри Крістен Джиллібранд
- Запровадивши політику «нульової толерантності» до звинувачень у сексуальних проступках серед членів Конгресу, Джиллібранд стала першою сенаторкою-демократкою, яка закликала Елa Франкена залишити свою посаду. У листопаді 2017 року, на тлі руху MeToo, вона також стала першою відомою представницею Демократичної партії, що заявила: Білл Клінтон мав би подати у відставку після того, як став публічним його зв’язок із Монікою Левінскі.
- Після перемоги Зорана Мамдані на праймеріз мера Нью-Йорка у 2025 році Джиллібранд у радіоетері різко розкритикувала його минулі пропалестинські позиції, використавши вислови про «інтифаду» й «глобальний джихад». Ведучий спростував її твердження, зазначивши, що немає доказів підтримки Мамдані ХАМАС чи насильства. Її коментарі викликали хвилю обурення серед прогресивних політиків та заклики до її відставки. Спочатку Джиллібранд заявила, що висловилася невдало, а 30 червня особисто попросила вибачення перед Мамдані.
- Джиллібранд зустріла чоловіка Джонатана на побаченні наосліп. Вони одружилися в католицькій церкві на Мангеттені та виховують двох синів. Навіть під час першої вагітності Кірстен продовжувала працювати у Конгресі, отримавши овації колег.
- Кірстен не обмежується політикою. Вона написала дитячу книгу про жінок-лідерок та бестселер «Off the Sidelines», де закликала громадян брати активну участь у суспільному житті.
- У 2019 році Джиллібранд спробувала балотуватися у президенти США, проте змушена була відмовитися після низької підтримки на праймеріз.
Кірстен Джиллібранд — сенаторка, яка не боїться гострих тем, завжди відстоює свої переконання та прагне змінити систему на більш справедливу. Її життя та політика — постійна боротьба за права людей, відкритість та прозорість влади.