Ширлі росла і будувала кар’єру у непростий час. Зокрема, складності того часу були обумовлені расовою та гендерною дискримінацією, а також різними упередженнями щодо чорношкірих. Але ніщо не зламало Ширлі на її життєвому шляху. Вона подолала всі бар’єри, розвінчала стереотипи, і у 1968 році стала першою чорношкірою жінкою, обраною до Конгресу США. А вже у 1972 році Ширлі стала першою чорношкірою кандидаткою, яка балотувалася на пост президентки США. До того, вона взагалі стала першою жінкою у США у 1972 році, яка брала участь у передвиборчих перегонах на пост президента від Демократичної партії. Далі на new-york-yes.
Ранні роки та становлення майбутньої політикині
Повне ім’я політикині – Ширлі Аніта Сент-Гілл Чісголм. Вона народилася в Брукліні, штат Нью-Йорк, у 1924 році. Її батьки були іммігрантами, які приїхали до Нью-Йорка з Карибського басейну.
Ширлі зростала у далеко не простий час – розпал Великої депресії. Вона на власні очі бачила, як відбувається боротьба сімей робітничого класу та несправедливості расової дискримінації. Саме завдяки батькам у житті Ширлі виникла політика. Проблеми, із якими стикалися її батьки, сформували її світогляд і розпалили інтерес до соціальної справедливості.
Зокрема, батько Ширлі був чорноробом. Він працював на місцевій фабриці з виробництва мішковини. А також за сумісництвом був помічником пекаря. До того, її батько був затятим прихильником Маркуса Гарві, і виступав за права членів профспілок. Тому, що таке політика Ширлі знала змалку. На прикладі батька вона бачила, як такі, як її сім’я захищає свої права. Мати Ширлі була досить досвідченою швачкою, а також паралельно працювала домашньою прислугою. Їй було неймовірно важко, тому що паралельно з тяжкою роботою їй доводилося виховувати дітей. А вже у 1929 році, батьки Ширлі були не в змозі виховувати її, тому відправили її разом із двома сестрами на Барбадос, до бабусі по материнській лінії.
Бабуся Ширлі прищепила їй величезне почуття гідності та любові. З юних років вона знала, що кимось є, і для цього їй не потрібна була “чорна революція”. У бабусі вона прожила цілих 5 років, після чого повернулася до рідного Нью-Йорка, де продовжила своє навчання та розвиток кар’єри.
Розвиток кар’єри Ширлі
У Нью-Йорку Ширлі навчалася у Бруклінському коледжі, де здобула ступінь бакалавра в галузі соціології та іспанської мови. До того, вона була членом жіночого афроамериканського товариства “Delta Sigma Theta Sorority”, а також “Harriet Tubman Society”. Виступаючи учасницею цих товариств, Ширлі боролася за інклюзивність, просвітництво громадськості щодо історії афроамериканців та популяризації участі жінок у студентському самоврядуванні.
Після закінчення коледжу, якийсь час вона пропрацювала у сфері дошкільної освіти. Ширлі працювала вчителем, а потім директором дитячого садка. Саме в цей час вона стала активніше брати участь у громадській діяльності, захищаючи права маргіналізованих груп і кидаючи виклик нерівності, що вкоренилася та від якої страждало чорношкіре суспільство. А з 1950-х років у житті з’явилася велика політика. Зокрема, вона почала брати активну участь у житті місцевої Демократичної партії.
У своїй політичній кар’єрі, як і протягом усього життя, Ширлі довелося неодноразово долати різні перешкоди, особливо расову дискримінацію. Завдяки своїм невпинним старанням, у 1964 році їй вдалося потрапити до Асамблеї штату Нью-Йорк. А вже 1968 року Ширлі увійшла в історію як перша чорношкіра жінка, обрана до Конгресу США. Там вона протягом довгих років невпинно представляла інтереси 12-го виборчого округу Нью-Йорка. Вона була дуже активною захисницею цивільних прав, прав жінок та економічної справедливості. У Нью-Йорку та США загалом, її знали як безстрашну захисницю знедолених та малозабезпечених верств населення.
Але здобутки Ширлі на цьому не закінчилися. Вона зрозуміла, що обійнявши посаду президентки США, вона змогла б зробити ще більше. І у 1972 році вона справила справжній фурор, висунувши свою кандидатуру на пост президентки від Демократичної партії. Завдяки цьому вона стала першою чорношкірою жінкою, яка претендувала на вищу посаду в країні. Передвиборчі перегони для Ширлі не обійшлися без проблем. Вона зіткнулася з багатьма проблемами та вкоріненими забобонами у суспільстві щодо чорношкірого населення. При цьому, незважаючи ні на що, вона завжди була сповнена сил і мужності, просуваючи ідею інклюзивності, рівності та прогресивних реформ. На своєму прикладі Ширлі показала мільйонам американців, особливо жінкам та чорношкірому населенню те, що зміни можливі.
Досягнення та подальша доля
Внесок Ширлі у розвиток політики Нью-Йорка та всієї країни був дуже вагомим. Бувши першою чорношкірою жінкою, обраною до Конгресу США, представляючи 12-й виборчий округ Нью-Йорка, вона проклала шлях для створення більш інклюзивного та рівного суспільства.
З першого до останнього дня, Ширлі в ролі конгресменки виступала за захист інтересів своїх виборців, особливо малозабезпечених сімей з Брукліну. Вона також була активною захисницею цивільних прав, прав жінок та економічної справедливості. Ширлі використовувала свою платформу конгресменки для розвʼязання таких проблем, як бідність, дискримінація та нерівність. До того, на її сферу діяльності у Конгресі США також вплинула її перша робота у сфері освіти. Вона також відстоювала інтереси щодо покращення доступу до якісної освіти та послуг з догляду за дітьми у Конгресі.
Після завершення своєї політичної кар’єри у 1983 році, Ширлі продовжила працювати у сфері освіти.
Видатна політична діячка померла у 2005 році від ускладнень на здоров’ї, які були спровоковані серією невеликих інсультів.
