Як Нью-Йорк став ліберальною столицею США?

Нью-Йорк – це культурний, економічний та політичний центр США. Але крім цього, протягом десятиліть він був центром ліберальної думки та прогресивних ідей. Але як цей мегаполіс перетворився на ліберальну столицю США? Відповідь криється в його іммігрантах, робочих рухах, політичних реформах та культурних революцій. Далі на new-york-yes.

Що таке лібералізм?

Лібералізм у Сполучених Штатах, особливо у Нью-Йорку, розвивався протягом століть, формуючи політичну, соціальну та економічну сфери країни. Американський лібералізм, заснований на ідеалах індивідуальних свобод, соціальної справедливості та економічної рівності, відстоював усі – від цивільних прав до захисту праці.

Лібералізм США бере свій початок в епосі Просвітництва. Зокрема, він базується на основних принципах демократії, підкреслюючи особисті свободи, відповідальність уряду, соціальний прогрес. На відміну від класичного лібералізму, який віддає пріоритет обмеженому уряду та вільним ринкам, сучасний американський лібералізм підтримує сильнішу роль уряду у забезпеченні економічної безпеки та соціальної справедливості.

Ключовими фігурами раннього лібералізму США були такі представники з Нью-Йорка, як Франклін Д. Рузвельт і Джон Ф. Кеннеді.

Як Нью-Йорк став таким ліберальним?

Нью-Йорк завжди був центром ліберальних ідей завдяки своїй різноманітності, історії імміграції та активній підтримці змін.

З кінця 19 століття та на початку 20 століття Нью-Йорк зустрічав безліч хвиль іммігрантів з Європи, Азії та інших країн. Нові поселенці принесли із собою у місто різноманітні культури, мови та політичні ідеології. Отже, звідси почали процвітати такі ідеї, як, наприклад, про права трудящих, соціальну справедливість та політичні реформи. Усе це було обумовлено тим, що більшість іммігрантів переважно були робітниками і важко працювали на будівництві, фабриках та в інших промислових галузях. Відповідно все це сприяло розвитку ліберальної ідентичності міста.

Таким чином, вже до 20 століття Нью-Йорк став справжнім епіцентром робітничого активізму. Було створено безліч організацій, які почали відстоювати права трудящих, виступаючи за справедливу заробітну плату, розумні години роботи та безпечніші умови праці. Вони не лише покращили життя незліченної кількості робітників, а й укоренили прогресивні цінності у політичній структурі міста.

Не менш важливий вплив зробив Таммані-гол. Це була рушійна сила демократії на початку 20 століття. Хоча його часто асоціювали з корупцією та зв’язками з мафіозі, слід зазначити, що установа також відіграла роль в інтеграції іммігрантів у політичну систему, надаючи послуги в обмін на голоси. Але згодом нью-йоркські реформатори досягли змін у цій системі, що сприяло веденню більш прозорої та інклюзивної політики у місті.

При цьому вже 1920-ті роки були культурним та інтелектуальним вибухом для міста. У цей час почала популяризуватися афроамериканська культура. Громадськість стала більш обізнаною і активно почала виступати за громадянські права кожного. У цей же період діячі мистецтва почали кидати виклик громадським нормам та відстоювати такі ідеї, як виборче право для жінок та права ЛГБТК+. Ці масові рухи ще більше зміцнили репутацію Нью-Йорка як сучасного ліберального міста.

Вплив Ліберальної партії Нью-Йорка

У 1944 році лідерами профспілок міста було засновано Ліберальну партію Нью-Йорка. Партія прагнула просувати прогресивну політику і була противагою більш консервативним елементам у політиці штату. Хоча у 21 столітті вона більше не має значної влади, Ліберальна партія відіграла вирішальну роль у формуванні політики Нью-Йорка середини 20 століття.

Ліберальна партія була однією з небагатьох невеликих політичних сил у штаті Нью-Йорк, яка відігравала унікальну роль у формуванні державної політики. Завдяки законам штату тут дозволено виборче злиття, яке дозволяє кандидатам балотуватися від кількох партій одночасно, а їхні голоси підсумовуються. Хоча така практика існує і в деяких інших штатах, саме в Нью-Йорку вона найактивніше використовується. Оскільки кожна партія має окремий рядок у бюлетені, кандидати можуть з’являтися у списку кілька разів, якщо отримають підтримку різних політичних сил.

Ліберальна партія переважно використовувала стратегію перехресної підтримки, висуваючи кандидатів від інших партій, які розділяли її ідеї. Своїх представників вона висувала рідко. Таким чином, партія прагнула впливати на виборчий процес, підтримуючи союзників та ігноруючи тих, хто не відповідав її принципам. Подібну тактику у Нью-Йорку використовують також Консервативна партія та Партія робочих сімей.

Така партія є єдиною у США, а її платформа підтримує стандартний набір соціально-ліберальної політики: право на аборти, збільшення видатків на освіту та загальну охорону здоров’я.

У сучасній американській політиці лібералізм часто асоціюється з Демократичною партією, хоча всі демократи є лібералами.

Крім цього, існує багато суперечок з приводу того чи є ліберальним The New York Times, а також  New York Post ліберальний чи консерваторський. Так, The New York Times ліберальний. І так було заведено споконвіку, адже видання підтримує Демократичну партію та прогресивні ідеї. Його редакційна політика схиляється до лівоцентристських поглядів. А ось New York Post, навпаки, відомий своїми консервативними поглядами. Це таблоїд, який підтримує республіканців і часто критикує ліберальні політичні сили.

Лібералізм у Нью-Йорку сформував націю, впливаючи на закони, політику та соціальні настанови. Він залишається рушійною силою економічних реформ, цивільних прав і навіть дій щодо охорони навколишнього середовища. Варто зазначити, що у 21 столітті уряд Нью-Йорка здебільшого демократичний, із прогресивною політикою з різних питань, від зміни клімату до реформи кримінального правосуддя. Нью-Йорк, як і раніше підтримує іммігрантів, надає безліч соціальних послуг та інше. Все це підкреслює його багату ліберальну спадщину.

По суті, перетворення Нью-Йорка на ліберальну столицю США є результатом його багатої історії від відстоювання прав трудящих, проведення політичних реформ до сприяння культурним інноваціям.